Проживши в Каїрі тиждень чи два – ще оцінюєш місто. Проживши півтора місяці важко описати це одним листом паперу.. Усім хто читає – раджу з’їздити! Незабутні враження.. відчайдушно мотивує!
Це не назвеш містом контрастів, тому що не бачиш там того що є тим «своїм» і не порівнюєш його з протилежностями поруч.. Часто – ті самі риси людського характеру що і в нас.. В іншій обгортці, з іншим обличчям, з більшою відстанню між кастами населення..
Людей з Єгипту не хочеться звинувачувати ні в їх звичках, ні в їх ставленні до інших.. Серед них є багато дійсно класних небайдужих і некорисливих людей що могли б послугувати прикладом..
Разом з тим після відвідин Каїру залишаєшся в сумному акваріумі з плаваючими роздумами про то що запльовані під’їзди-попільнички твого міста і центри прийому склотари з під алкоголю – не самі здичавілі нетрі технократично-орієнтованого суспільства..
Та все це зрештою – лише слова про те що було б добре, якби було інакше..
Хочеться написати одразу про багато речей – про війну(якої я не бачив), про брак людей у наукових напрямках в той же час (в яких я не робив відкриттів), про прірву між багатими та бідними, про те як хтось щось робить не вірно… Та певно не мені давати поради.. я не той кладєзь, і вмію сильно помилятись.
Я вдячний цьому місту. І те в мені що кричало про необхідність змін тепер отримало важіль досвіду.
Розвивайтесь друзі – печальні речі відбуваються з тими хто згоден жити в нижніх кастах суспільства…
